НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ ПРЕДМЕТА "ЗАХИСТ УКРАЇНИ"
Електронна військова бібліотека
https://www.ukrmilitary.com/p/military-library.html#google_vignette
На допомогу вчителю предмета "Захист України"
Методичні рекомендації про викладання предмета «Захист України» у 2020/2021 навчальному році
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430
Розширена інформація:
Відділ освіти Городоцької міської ради
Хмельницької області
Методичний кабінет відділу освіти
ПРОГРАМА
для закладів загальної середньої освіти
Спеціалізований курс
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА
5 клас
Упорядник:
Задоянчук О.І. - вчитель історії Городоцького ліцею №4, вчитель вищої категорії, старший вчитель.
Рецензенти:
Буймістер Л.В. – завідувач науково – методичного центру Громадського самоврядування ХОІППО
Максімова Ж.В. – методист МК відділу освіти Городоцької міської ради.
Програма рекомендована учителям загальноосвітніх шкіл
Рекомендовано радою методичного кабінету
( протокол №4 від 12.12.2019 року )
Спеціалізований курс
«Історія українського війська»
Пояснювальна записка
Перед сучасним загальноосвітнім навчальним закладом стоїть складне і відповідальне завдання- виховати громадянина України, патріота своєї Батьківщини, високоморальну, національно свідому, творчу особистість.
Патріотизм, який є складовою частиною національного світогляду, становить основу духовного життя людини. Патріотичне виховання учнів в школі повинно грунтуватися на історичних та культурних традиціях українського народу, знанні героїчного минулого воїнів Київської Русі, українського війська періоду козацтва, січових стрільців, учасників визвольного руху опору під час боротьби з німецьким фашизмом та розбудови України як суверенної держави в сучасних умовах.
Одним з розділів національно – патріотичного виховання є військово – патріотичне. Саме цей напрямок виховної роботи з підростаючим поколінням є пріоритетним. На це необхідно звернути увагу, адже наша країна за всі роки незалежності переживає важкі часи. Часи, коли українці зіткнулися з російською збройною агресією на сході нашої держави та проявами героїзму наших військовослужбовців щодо захисту української землі. І саме зараз наш народ повинен свій демократичний шлях розвитку, волелюбність та європейський вибір показати шляхом максимального прояву патріотичних почуттів. Військово – патріотичне виховання повинно стати майбутнім нашої нації та національної безпеки.
Виходячи з цього, головними цілями вивчення спеціалізованого курсу «Історія українського війська» є:
- формування історичних знань та розвиток історичного мислення учнів, яке є основою розуміння історії, здатність застосовувати історичні знання і набуті уміння;
- виховання учнівської молоді на патріотичних, історичних та бойових традиціях українського народу;
- підготовка учнів до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів Вітчизни.
Вивчення історії українського війська повинно включати в себе:
- формування почуття патріотизму, любові до свого народу та його
багатовікової історії, культурних та історичних цінностей;
- виховання громадянської свідомості, гідності та честі в поєднанні
національних і загальнолюдських інтересів;
- виховання поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, поваги до солдата- захисника своєї держави;
- розвиток в учнів інтересу прагнення зберегти і примножити історичну
пам'ять нашої держави, вміння на цій основі самостійно оцінювати
події, що відбуваються у державі, свою роль та місце в цих подіях.
Програма спеціалізованого курсу «Історія українського війська» розрахована на учнів 5-11 класів загальноосвітньої школи з навантаженням 1 година на тиждень (35 годин на навчальний рік) та включає в себе такі розділи
5 клас - Історія українського війська. Вступ до курсу.
6 клас - Історія українського війська. Давньослов’янське військо ІІІ-ІХ ст.
7 клас - Історія українського війська. Військо княжої доби Х-ХІV ст.
8 клас - Історія українського війська. Період козаччини ХV-ХVІІІ ст.
9 клас - Історія українського війська. Період Першої світової війни 1914-1918 рр. та Української революції 1917-1921 рр.
10 клас - Історія українського війська. Україна в період Другої світової війни 1939-1945 рр.
11 клас - Історія українського війська. Сучасний період розбудови та
реформування Збройних Сил України.
У навчальній програмі важливе місце займає вивчення історичних етапів розвитку українського війська, характеристика історичних персоналій, хронологія дат та подій.
Основна мета спеціалізованого курсу- показати розвиток українського війська на історичних етапах та його вплив на боротьбу за незалежність, на розбудову України як суверенної держави.
Матеріал програми об’єднано відповідно до віку учнів, так як він запланований для вивчення в загальноосвітньому навчальному закладі. Програма відповідає назві та суті, окреслює необхідний навчальний матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення. Навчальна програма складається з поурочного поділу та практичних занять, наводяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів. Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють як під керівництвом учителя так і самостійно. Під час навчання вчитель спрямовує свої зусилля на підвищення рівня розвитку учнів.
Історія українського війська. Вступ до курсу.
Спеціалізований курс «Історія українського війська. Вступ до курсу. 5 клас» ( 35 годин ) є попереднім, що визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, його початковість, елементарність змістової частині тих вимог, що висуваються до знань та умінь учнів.
Головне завдання курсу – підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, сформувати в учнів початкові уявлення про історію українського війська та про історію України як складову, викликати захоплення військовим минулим України, проявити інтерес до його вивчення. На прикладах героїчного минулого формувати військово – патріотичне почуття.
Підчас вивчення курсу необхідно:
- забезпечити формування уявлення про історію українського війська;
- використовувати матеріали історії України;
- знайомити з найяскравішими військовими сторінками історії та її найвизначнішими діячами;
- зберігати хронологічну послідовність викладання матеріалу;
- враховувати вікові особливості учнів.
Під час вивчення програми учні знайомляться з поняттями історичного часу та історичними джерелами, ознайомлюються з історичною картою та практичними навичками роботи з нею, формуються початкові уявлення про історію українського війська.
Програма курсу передбачає оцінювання навчальних досягнень учнів та виконання практичних робіт. Навчальні досягнення оцінюються з урахуванням таких вимог:
- читати історичний текст та переказувати його зміст, виділяти історичну подію, складати простий план;
- уміти розповісти про історичну постать та події;
- визначати за вказаними датами послідовність та тривалість подій;
- орієнтуватися в історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне місто, знаходити найважливіші події.
Під час проведення уроків вчитель має віддавати перевагу ігровим, розвивальним прийомам та в меншій кількості конспектування, зрізам знань і контрольним роботам. При оцінюванні навчальних досягнень учнів ширше застосовувати заохочення та високі бали, адже це передбачає можливість успішного засвоєння навчального матеріалу.
Програма з курсу «Історія українського війська»
Вступ до курсу
№
з/п
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
|
1.
|
Історія походження української символіки.
- Військові атрибути: прапор, труба, бубен.
- Відзнаки козацького війська: клейноди.
- Військові символи Січових стрільців.
|
Учень:
розуміє поняття «українська символіка»;
характеризує історію походження символіки;
знаходить, сприймає, і використовує інформацію військового спрямування
|
2.
|
Військова присяга - клятва на вірність українському народові.
- Військова присяга – документ юридичної сили.
- Зміст та порядок її складання.
- Ритуал прийняття Військової присяги на вірність України провів Легіон січових стрільців (03.09.1915 р.).
|
Учень:
знає походження Військової присяги;
пояснює зміст та порядок її складання;
визнає Військову присягу як документ юридичної сили;
володіє текстом Військової присяги
|
3.
|
Бойовий прапор - символ честі, доблесті і слави України.
- Вручення Бойового прапора.
- Емблема ЗСУ та форма прапора.
- Пост №1 – охорона Бойового прапора.
- Історичні приклади про Бойовий прапор.
- Звеличення Бойового прапора як символа честі, доблесті і слави України.
|
Учень:
характеризує Бойовий прапор як символ військової честі, доблесті і слави;
володіє змістом вручення, зберігання та охорони прапора;
розпізнає емблеми ЗСУ на прапорі;
використовує довідкові джерела та літературу;
складає власне оформлення емблем та стягів
|
4.
|
Основні історичні етапи розвитку українського війська.
- Слов’янське військо (ІІІ-ІХ ст.).
- Українське військо періоду княжої доби (Х-ХІV ст.).
- Українське військо періоду козацтва (ХV-ХVІІІ ст.).
- Українські військові формування під час Першої світової війни (1914-1918 рр.).
- Збройні сили УНР (1917-1920 рр.).
- Збройні сили Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- Збройні сили незалежної України – до 2014 р.
- Нова українська армія- від 2014 р.
|
Учень:
розуміє власну історію та створення сучасних збройних сил, повагу до історичного минулого;
знає основні історичні етапи розвитку українського війська;
вміє охарактеризувати етапи та їхню періодизацію;
формує навички володіння читання історичної карти
|
5.
|
Військова організація східних слов’ян.
- Формування військової організації слов’ян.
- Бойове шикування слов’янського війська.
- Озброєння воїнів.
- Вплив на розвиток війська варягів у ІХ-Х ст.
|
Учень:
здійснює ознайомлення з слов’янами, які ввійшли в історію як плем’я воїнів- ратоборців;
володіє поняттями «вої», «воєвода», «озброєння»;
обґрунтовує вплив інших народів - войовників на слов’янське військо
|
6.
|
Військо княжої доби.
- Структура війська – дружина князя та народне ополчення.
- Види зброї - охоронна і зачіпна.
- Роди війська – оружники і стрільці.
- Розвиток військового флоту.
|
Учень:
визначає роль українського війська для збереження цілісності держави;
розуміє значення періоду княжої доби;
розрізняє структуру військової організації
|
7.
|
Військові походи князя Святослава.
- Князь Святослав – досвідчений полководець.
- Розвиток стратегії, тактики, організації війська у воєнних походах.
- Основна риса – рішучість і активність.
- Історичний портрет князя Святослава.
|
Учень:
визнає значення особистості в розвитку військового мистецтва;
володіє поняттями «тактика», «стратегія», «організація війська»;
вміє аналізувати роль війська та значення особистого прикладу для розвитку війська;
має навики роботи з картою
|
8.
|
Військова доблесть Галицько-Волинського князівства.
- Зразок традиційного руського війська, яке мало певну місцеву специфіку.
- Військова реформа галицького князя Данила Романовича.
- Озброєння війська.
|
Учень:
обґрунтовує значення створення війська за місцевою специфікою;
вміє характеризувати військову реформу;
розуміє структуру війська;
має навики роботи з картою
|
9.
|
Практичне заняття «Рідний край в минулому».
- Історичні події рідного краю.
- Літературні та інформаційні джерела про рідний край.
- Робота з картою.
|
Учень:
виявляє зацікавленість до історії рідного краю;
володіє навиками роботи з картою, літературними джерелами;
самостійно знаходить та аналізує необхідну інформацію
|
10.
|
Тематичне оцінювання.
- Узагальнення та систематизація знань учнів.
|
Учень:
характеризує розвиток українського війська періоду становлення;
вміє проводити узагальнення та висновки;
знає історичні поняття;
вміє висловлювати свою думку щодо військових подій;
розуміє значення військових полководців у розвитку держави
|
11.
|
Українське військо періоду козацтва.
- Запорізька Січ – військово – політичне об’єднання.
- Розташування Січі.
- Основний вид служби – почергова прикордонна служба.
|
Учень:
висловлює повагу до військових надбань попередніх поколінь;
розуміє поняття «Запорізька Січ», «військово-політичне обєднання», «рушничне військо»
|
12.
|
Перші козацькі повстання.
- Причини виникнення козацьких повстань.
- Стихійні та організовані повстання.
- Мета повстання козаків – волелюбність.
|
Учень:
характеризує причини виникнення козацьких повстань;
розрізняє стихійність та організованість повстань;
розкриває дії козацького війська
|
13.
|
Військова організація запорізького війська.
- Основна риса запорізького війська висока боєготовність та військова майстерність.
- Структура війська – піхота, кінота, артилерія, флот.
- Озброєння козаків.
|
Учень:
характеризує структуру війська;
виявляє допитливість, цікавість до глибокого вивчення історії козацької зброї та її значення у боях;
звеличує військове мистецтво козаків
|
14.
|
Організація ведення бою. Тактика дій козацького бою.
- Бойовий порядок: табір з возів – найважливіший елемент козацької тактики.
- Похідний порядок – за правилами військового мистецтва.
- Спосіб захисту від вогню – самоокопування стрільця.
|
Учень:
розуміє поняття «організація ведення бою», «тактика»;
характеризує дії козаків під час похідного та бойового порядку;
обґрунтовує значення козацького духу в бою;
звеличує козака як захисника української землі;
моделює бойові ситуації
|
15.
|
Українське козацтво у битвах та походах. Дмитро Вишневецький.
- ХVІ ст. – ера морських походів.
- Масштаби та умови битв з використанням козацьких човнів.
- Д. Вишневецький (Байда) – князь, ворог султана Османської імперії, народний герой.
|
Учень:
розрізняє поняття «битва» та «похід»;
розуміє значення битв та морських походів для козаків;
володіє історичними подіями щодо утворення та будівництва «чайок»:
вміє читати та працювати над картою
|
16.
|
Козацький полководець Петро Конашевич – Сагайдачний.
- Морські походи козацьких військ проти турків.
- Створення найбільшої флотилії в історії Запорізької Січі – 150 суден-чайок.
- Морські рейди в гирлі Дунаю та морські походи. Перемога над турецьким флотом.
- Історичний портрет П. Конашевича – Сагайдачного.
|
Учень:
характеризує роль історичної особи для розвитку війська;
вміє визначати значення та характер козацького війська для переможних битв;
використовує додаткову інформацію з джерел та історичних документів
|
17.
|
Богдан Хмельницький та Національно-визвольна війна ХVІІ ст.
- Б. Хмельницький – очолив перше успішне козацьке повстання.
- Мета: незалежність українських земель.
- Роль особи – перший гетьман української держави, що відокремилася від Речі Посполитої.
- Значення визвольної війни для козаків: воля, територія, держава;
- Історичний портрет Б. Хмельницького.
|
Учень:
характеризує роль історичної особи для розвитку Української держави;
вміє визначати значення та характер козацького війська для переможних битв;
використовує додаткову інформацію з джерел та історичних документів
|
18.
|
Участь козаків у військових походах Російської імперії ХVІІІ ст.
- Використання військового мистецтва козаків.
- Військові традиції козацтва.
- Значення військових походів.
|
Учень:
розуміє значення військового мистецтва козаків;
вміє працювати з історичною та контурною картою;
проводить порівняльну характеристику військових походів;
застосовує навчальні проекти на практичних заняттях
|
19.
|
Військові формування після ліквідації Запорізької Січі.
- Передумови та причини ліквідації Запорізької Січі.
- Наслідки ліквідації для українського козацтва.
- Значення Запорізької Січі для волелюбного українського народу.
|
Учень:
характеризує передумови та причини, які привели до ліквідації Запорізької Січі;
розуміє наслідки процесу для українського козацтва;
висловлює власну думку щодо значення в історії Запорізької Січі
|
20.
|
Практичне заняття «Козацька Україна».
- Історичні події з історії українського козацтва..
- Літературні та інформаційні джерела про українське військо періоду козацтва.
- Робота з картою.
|
Учень:
виявляє зацікавленість до історії українського козацтва;
володіє навиками роботи з картою, літературними джерелами;
використовує навчальний матеріал та інформаційні джерела для пошукової діяльності;
самостійно знаходить та аналізує необхідну інформацію
|
21.
|
Тематичне оцінювання.
- Узагальнення та систематизація знань учнів.
|
Учень:
характеризує розвиток українського війська періоду козацтва;
вміє проводити узагальнення та висновки;
знає історичні поняття;
вміє висловлювати свою думку щодо військових подій;
розуміє значення військових полководців у розвитку держави
|
22.
|
Українські військові формування під час Першої світової війни (1914-1918 рр.).
- Формування на добровільних засадах легіону Українських січових стрільців.
- Бойове хрещення УСС – Ужоцький перевал (29.09.1914 р.).
- Прояви героїзму – гора Маківка та Лисоня.
|
Учень:
характеризує військову діяльність українського народу під час Першої світової війни;
розуміє поняття та визначення, факти та події;
має навички роботи з картою
|
23.
|
Збройні сили УНР у боротьбі за незалежність (1917-1920 рр.).
- Збройні формування УНР – основу становили січові стрільці.
- Активний діяч національного руху – Є. Коновалець.
- Проголошення створення військового флоту УНР.
- 1920 р. – армія УНР переходить р. Збруч.1924 р. – припиняє як організована збройна сила.
|
Учень:
розуміє передумови утворення незалежної української держави та збройних сил;
характеризує діячів національного руху та їх вплив на діяльність збройних сил
|
24.
|
Україна в Другій світовій війні.
- Українські землі – епіцентр воєнних дій Другої світової війни.
- Передумови та причини війни.
- Встановлення окупаційного режиму.
- Воєнні дії та операції на українських землях.
- Внесок українського народу у перемогу над Німеччиною.
- Робота з картою.
|
Учень:
розуміє передумови та причини виникнення Другої світової війни;
характеризує ставлення українців до окупаційного режиму;
розпізнає хід воєнних дій та операцій на українських землях;
володіє навиками роботи з картою, літературними джерелами
|
25.
|
Формування партизанського руху.
- Під час війни основна частина українців в складі армії СРСР, підпіллі, партизанських загонах.
- Чисельність партизан – 50-500 тис.
- Формування партизанських з’єднань під проводом Ковпака, Федорова. Рейд від Путивля до Карпат . Допомога фронту.
- Значення боротьби проти окупаційних військ.
- Героїзм в тилу ворога.
|
Учень:
розуміє поняття «партизани», «партизанське з’єднання», «партизанський рух»;
орієнтується у військових подіях;
обґрунтовує значення боротьби українського народу проти окупаційних військ;
володіє навчальним матеріалом про героїзм в тилу ворога
|
26.
|
Утворення Української повстанської армії.
- 14.10.1942 р. – заснування УПА. Роман Шухевич.
- Чисельність – 400 тис. Всенародний рух спротиву, який охопив українські землі.
- Героїзм в тилу ворога вояків УПА.
- Після звільнення України від фашистів розпочинається новий етап боротьби. Мета – боротьба за незалежність.
|
Учень:
розуміє поняття «УПА», «рух спротиву»;
орієнтується у військових діях;
обґрунтовує значення боротьби українського народу проти окупаційних військ, за незалежність;
знає про героїзм в тилу ворога вояків УПА;
доводить правильність власного судження
|
27.
|
Військова служба у повоєнний період.
- Завершення Другої світової війни.
- Військовий подвиг українців (нагороди українців)
- Становлення збройних сил на території України.
- Специфіка формувань військових частин.
|
Учень:
характеризує становлення збройних сил у повоєнний період на території України;
проводить аналіз формування військових частин
|
28.
|
Тематичне оцінювання.
- Узагальнення та систематизація знань учнів.
|
Учень:
характеризує розвиток українського війська у міжвоєнний період;
вміє проводити узагальнення та висновки;
знає історичні поняття;
вміє висловлювати свою думку щодо військових подій;
розуміє значення військових діячів для розвитку незалежної держави;
самостійно знаходить та аналізує необхідну інформацію
|
29.
|
Збройні Сили України на початку 1990-х рр.
- 1991 р. – 800 тис. армія на території України.
- Етапи історії ЗСУ (початок 1991 р.). нараховує 6 етапів.
- Мета: створення нової української армії. Початок - 2014 р.
|
Учень:
усвідомлює поняття «національна безпека», «держава», «ЗСУ»;
проводить аналіз становлення ЗСУ;
пояснює етапи створення сучасного українського війська
|
30.
|
Структура Збройних Сил України.
- ЗСУ – військове формування, на яке покладено захист держави.
- Реформування ЗСУ.
- Президент – Верховний Головнокомандувач.
- Міністерство оборони та Генеральний штаб – основні завдання.
- Графічне зображення структури ЗСУ.
|
Учень:
володіє матеріалом щодо будівництва збройних сил та дальнійшого реформування;
розуміє значення військової могутності держави у сучасному світі;
розуміє структуру ЗСУ;
вміє графічно відображати організаційну структуру ЗСУ
|
31.
|
Міжнародне військове співробітництво та ЗСУ.
- Важлива складова і особливе значення для національної безпеки і оборони.
- Основна мета: зміцнення воєнної безпеки, створення надійного партнера, досягнення вимогам НАТО.
|
Учень:
усвідомлює поняття «військове співробітництво»;
оцінює значення військового співробітництва для ЗСУ
|
32.
|
Участь ЗСУ у миротворчій діяльності.
- Миротворчість – комплексне воєнно-політичне явище.
- У міжнародних операціях – з1992 р. прийняло участь 42 000 військових.
- Мета: підтримання миру, зміцнення авторитету та ролі у світі.
|
Учень:
усвідомлює поняття «миро творчість»;
обґрунтовує необхідність участі ЗСУ у миротворчій діяльності;
з’ясовує основну мету миротворчих місій
|
33.
|
Збройні Сили України в сучасних умовах. Російська збройна агресія (2014-2020 рр.).
- 2014 р. – новий етап реформування та становлення ЗСУ.
- Передумови та причини російської збройної агресії.
- Мета: боротьба за територіальну цілісність.
- Роль добровольчих батальйонів та волонтерський рух.
- Патріотизм та жертовність.
- Герої сучасності.
|
Учень:
усвідомлює поняття «військове формування»;
розуміє процес реформування та становлення сучасних збройних сил;
орієнтується у передумовах та причинах російської збройної агресії на території держави;
розуміє значення боротьби за територіальну цілісність;
аргументує та відстоює свою позицію
|
34.
|
Практичне заняття «Військо моєї держави та герої сучасності».
- Роль українського війська для збереження цілісності держави.
- Військові традиції українського народу.
- Герої сучасності – захисники української землі.
- Надбання попередніх поколінь.
- Творча робота з використанням інформаційних джерел.
|
Учень:
визначає роль українського війська для збереження цілісності держави;
обґрунтовує військові традиції українського народу;
висловлює повагу до військових надбань попередніх поколінь та героїв сучасності;
має уявлення про українців як відданих своєму народові та Батьківщині;
усвідомлює себе громадянином, патріотом, захисником української землі;
самостійно знаходить та аналізує необхідну інформацію;
виявляє бажання вести пошукову та дослідницьку діяльність
|
35.
|
Узагальнення з курсу « Історія українського війська».
- Узагальнення та систематизація знань учнів.
|
Учень:
характеризує військову діяльність українського народу; володіє основними етапами становлення українського війська; розуміє значення збройних сил для цілісності та незалежності держави
|
Оцінювання навчальних досягнень учнів
1. Критерії оцінювання
Особливістю спеціалізованого курсу «Історія українського війська» є його спрямованість на зацікавленість історією українського війська та здобуття знань. Об’єктами навчальних досягнень учнів є не тільки якісні знання навчального матеріалу, а й набуття практичних умінь і навичок, які допоможуть учням цікавитися, вивчати та розуміти історію українського війська та історію України.
Тому оцінюванню підлягає:
рівень засвоєння учнями знань з курсу під час усного та письмового опитування, тестування, застосування ключових компетентностей;
- рівень вмінь застосувати знання під час практичних занять, у ході яких учні виконують підготовчі вправи для виконання письмових завдань та роботи з контурною картою;
- рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання контрольних вправ.
2. Оцінювання
Рівні навчальних досягнень та критерії оцінювання учнів наведені у наступній таблиці.
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання якості знань, умінь і навичок учнів
|
Початковий
|
1
|
Учень може розрізняти і відтворювати деякі елементи навчального матеріалу. Володіє матеріалом на рівні елементарного відтворення історичних фактів та елементів, виконує лише фрагменти практичних завдань.
|
2
|
Учень відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхневі уявлення про вивчення курсу, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні, має елементарні навички, практичні завдання виконує за допомогою вчителя.
| |
3
|
Учень відтворює менше половини начального матеріалу, за допомогою вчителя виконує елементарні завдання та здатний виконати незначну частину.
| |
Середній
|
4
|
Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворювати його не в повному обсязі відповідно до тексту (конспекту) або пояснення вчителя, його вміння та навички дають змогу читати історичну карту та виконувати завдання для контурної карти.
|
5
|
Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але допускає помилки. За допомогою вчителя може логічно відтворювати значну його частину.
| |
6
|
Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, відповіді його правильні, він може відтворювати значну частину теоретичного матеріалу, За допомогою вчителя може його аналізувати, порівнюваи та робити висновки.
| |
Достатній
|
7
|
Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний його застосовувати, частково контролювати власні дії як навчальні так і практичні.
|
8
|
Знання учня достатньо повні, він вільно застосовує навчальний матеріал, вміє аналізувати, робити висновки, має свою думку на історичні події.
| |
9
|
Учень вільно володіє вивченим матеріалом, вміє робити висновки та узагальнювати інформацію.
| |
Високий
|
10
|
Учень володіє глибокими знаннями. Виявляє творчі здібності, самостійно знаходить історичні джерела інформації.
|
11
|
Учень володіє узагальненими знаннями з курсу, вільно висловлює власні думки без допомоги вчителя.
| |
12
|
Учень має системні знання, виявляє здатність приймати рішення та самостійно розвиває власні, вміє самостійно здобувати знання.
|
Види оцінювання.
Основними видами оцінювання є: поточне, тематичне, підсумкове за семестр, за рік.
Поточне оцінювання здійснюється на всіх етапах навчальної діяльності у формах: опитування учнів на предмет засвоєння навчального матеріалу; тестового контролю; виконання учнями вправ, письмових робіт та історичних диктантів; створення моделей бойових дій навчальних макетів зброї. Необхідність поточного оцінювання визначає вчитель.
Тематичне оцінювання є обов’язковим для кожної теми, оскільки структурною одиницею курсу є тема. Оцінка за тему виставляється шляхом узагальнення поточних оцінок за тему.
Підсумкове оцінювання учнів за семестр та рік здійснюється шляхом узагальнення тематичних та семестрових оцінок.
Вивчення курсу здійснюється за літературою:
1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні.- К., 1991.
2. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі.- К., 1993.
3. Апанович О. Збройні сили України ХУІІІ ст.-К., 1969.
4. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків.-К., 1991.
5. Аркас М. Історія України-Русі.-К., 1990.
6. Багалій Д. Нарис історії України.-К., 1994.
7. Боплан Г. Опис України.-К.,1990.
8. Брицький П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945рр.).-Ч.,1995.
9. В боротьбі за Українську державу.-Л.,1992.
10. Гетьмани України: історичні портрети.-К., 1991.
11. Гордієнко В. Українські Січові Стільці.-Л.,1990.
12. Гордієнко В. Українська Галицька Армія.- Л., 1991.
13. Грушевський М. Ілюстрована історія України.- К., 1990.
14. Декларація про державний суверенітет.- К.,1990.
15. Дятленко С. Книга вчителя предмета «Захист Вітчизни».-Х., 2006.
16. Захист Вітчизни: підручник для 10-11 класів за ред.. Квашньоава Ю.-К., 2006.
17. Захист Вітчизни: підручник для 11 класу за ред. Пашко К.О.-Х., 2012.
18. Історія Січових Стрільців.- К.,1992.
19. Історія України в особах: ІХ-ХІІІ ст..-К.,1993.
20. Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст..-К.,1995.
21. Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорізьке низове.-Д.,1991.
22. Конституція України.-К.,1996.
23. Костомаров М. Закон Божий (Книга буття українського народу).-К.,1991.
24. Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава.-К., 1996.
25. Котляр М. Найдавніша повість про Данила Галицького.-К.,1992.
26. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький.-Л.,1990.
27. Крип’якевич І. Історія українського війська.-Л.,1992.
28. Лазарович М. Українські Січові Стрільці.-Т.,2000.
29. Мицик Ю., Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали.-Д.,1990.
30. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917-1918рр.-Л.,1994.
31. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття.-К.,1993.
32. Наливайко Д. Козацька християнська республіка.-К.,1992.
33. Петров В. Походження українського народу.-К.,1992.
34. Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2 т.-К., 1992.
35. Сергійчук В. Національна символіка України.-К.,1992.
36. Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали.-К.,1996.
37. Січинський В. Чужинці про Україну.-К.,1992.
38. Смолій В., Степанков С. Богдан Хмельницький.- К.,1995.
39. Статути Збройних сил України.-К.,2004.
40. Субтельний О. Україна: історія.-К.,1991.
41. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі.-К.,1993.
42. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. У 3 т.-К.,1990-1991.
Були обговоренні питання :
інноваційність та виховна спрямованість на уроках предмета «Захист Вітчизни», організаційні питання по проведенню навчально-польових занять з юнаками 11- х класів. служба в ЗСУ за контрактом. Перед учителями виступили Задоянчук О.І.- учитель предмета "Захист Вітчизни", капітан запасу, Попсуй Юрій Петрович- військовий комісар Городоцького РВК, підполковник та Карпало Надія Григорівна-методист РМК відділу освіти.
У практичній частині районного семінару були проведені відкриті уроки у 10 класі по темі: « Дії солдата в складі бойової групи.» та у спеціалізованому кадетському 6-б класі по темі: « Стройова підготовка. Виконання стройових прийомів без зброї та зі зброєю». Уроки були проведені на достатьому методичному рівні. Роботою учнів задоволений. Під час семінару пройшло обговорення уроків, поточних робочих питань та підведення підсумків роботи семінару.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
учасникам семінару вчителів предмету «Захист Вітчизни» загальноосвітніх навчальних закладів району
учасникам семінару вчителів предмету «Захист Вітчизни» загальноосвітніх навчальних закладів району
(семінар вчителів предмету «Захист Вітчизни» у Городоцькій ЗОШ І-ІІІ ст. №4 16.03.2016 року)
Одним з першочергових завдань сучасної освіти є формування духовно багатої особистості , громадянина України, якому притаманні високі моральні ідеали та готовність до захисту своєї родини та Батьківщини.
З метою покращення викладання предмету «Захист Вітчизни» та патріотичного виховання учнівської молоді рекомендуємо:
§ активно використовувати мультимедійні посібники та відеофільми у навчальному процесі;
§ стимулювати творчу діяльність учнів шляхом залучення їх до участі у військово-спортивних змагання, гуртках військово-патріотичного виховання;
§ при організації військово-патріотичного виховання використовувати особистісно- орієнтований підхід;
§ проводити вікторини, диспути, круглі столи, семінарські заняття;
§ поліпшувати психологічний клімат, створювати вільну творчу атмосферу, основану на взаємній довірі педагога і учнів;
§ підвищувати практичну спроможність навчання;
§ активно використовувати співпрацю з громадськими організаціями військово-патріотичного напрямку.
3 лютого завершився обласний етап Всеукраїнського конкурсу "Учитель року - 2016" у номінації "Захист Вітчизни". Конкурс пройшов на високому професійному рівні. Переживання, емоції, хвилювання - залишилися. Конкурсні випробовування дали свій результат - Диплом третього ступення.
19-20 січня в Хмельницькому ОІППО відбувся другий (обласний ) тур Всеукраїнського конкурсу "Учитель року -2016" у номінації "Захист Втчизни".
Члени журі заочно оцінили блоги учителів, а конкурсанти здали фахову контрольну роботу, презентували себе та провели майстер-клас. Після цих випробувань у номінації залишилось 12 учасників, які будуть приймати участь у наступному турі 2-3 лютого 2016 р.
Науково методична проблема, над якою я працюю
" Виховати високоморальне, національно свідоме підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій".
Відділ освіти Городоцької районної державної адміністрації
Хмельницької області
Городоцький районний методичний кабінет
ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
Спеціалізований курс «Історія українського війська»
Спеціалізований курс «Історія українського війська»
Пояснювальна записка
Перед сучасним загальноосвітнім навчальним закладом стоїть складне і відповідальне завдання- виховати громадянина України, патріота своєї Батьківщини, високоморальну, національно свідому, творчу особистість.
Патріотизм, який є складовою частиною національного світогляду, становить основу духовного життя людини. Патріотичне виховання учнів в школі повинно
грунтуватися на історичних та культурних традиціях українського народу, знанні героїчного минулого воїнів Київської Русі, українського війська періоду козацтва, січових стрільців, учасників визвольного руху опору під час боротьби з німецьким фашизмом та розбудови України як суверенної держави в сучасних умовах.
Виходячи з цього, головними цілями вивчення спеціалізованого курсу «Історія українського війська» є:
- формування історичних знань та розвиток історичного мислення учнів, яке є основою розуміння історії, здатність застосовувати історичні знання і набуті уміння;
- виховання учнівської молоді на патріотичних, історичних та бойових традиціях українського народу;
- підготовка учнів до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів Вітчизни.
Вивчення історії українського війська повинно включати в себе:
- формування почуття патріотизму, любові до свого народу та його
багатовікової історії, культурних та історичних цінностей;
- виховання громадянської свідомості, гідності та честі в поєднанні
національних і загальнолюдських інтересів;
- виховання поваги до Конституції і законів України, соціальної активності
та відповідальності за доручені державні та громадські справи, поваги до солдата- захисника своєї держави;
- розвиток в учнів інтересу прагнення зберегти і примножити історичну
пам'ять нашої держави, вміння на цій основі самостійно оцінювати
події, що відбуваються у державі, свою роль та місце в цих подіях.
Програма спеціалізованого курсу «Історія українського війська» розрахована на учнів 5-11 класів загальноосвітньої школи з навантаженням 1 година на тиждень (35 годин на навчальний рік) та включає в себе такі розділи
5 клас- Історія українського війська. Вступ до курсу.
6 клас- Історія українського війська. Давньослов’янське військо ІІІ-ІХ ст.
7 клас- Історія українського війська. Військо княжої доби ІХ-ХІІ ст.
8 клас- Історія українського війська. Період козаччини ХУ-ХУІІІ ст.
9 клас- Історія українського війська. Період Першої світової та громадянської
війни 1914-1920 рр.
10 клас- Історія українського війська. Україна в період Другої світової війни
1939-1945 рр.
11 клас- Історія українського війська. Сучасний період розбудови та
реформування Збройних Сил України.
У навчальній програмі важливе місце займає вивчення історичних етапів розвитку українського війська, характеристика історичних персоналій, хронологія дат та подій. Основна мета спеціалізованого курсу- показати розвиток українського війська на історичних етапах та його вплив на боротьбу за незалежність, на розбудову України як суверенної держави.
Матеріал програми об’єднано відповідно до віку учнів, так як він запланований для вивчення в загальноосвітньому навчальному закладі. Програма відповідає назві та суті, окреслює необхідний навчальний матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення. Навчальна програма складається з поурочного поділу та практичних занять, наводяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів. Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють як під керівництвом учителя так і самостійно. Під час навчання вчитель спрямовує свої зусилля на підвищення рівня розвитку учнів.
Програма з курсу « Історія українського війська»
5 клас
(35 годин)
№ Тема уроку
1 Історія походження української символіки.
2. Військова присяга- клятва на вірність українському народові
3. Бойовий прапор- символ честі, доблесті і слави України.
4. Основні історичні етапи розвитку українського війська.
5. Військова організація східних слов’ян.
6. Військо княжої доби.
7. Військові походи князя Святослава.
8. Військова доблесть Галицько-Волинського князівства.
9. Практичне заняття «Рідний край в минулому»
10. Тематичне оцінювання.
11. Українське військо періоду козаччини.
12. Перші козацькі повстання.
13. Військова організація запорізького війська.
14. Організація ведення бою. Тактика дій козацького бою.
15. Українське козацтво у битвах та походах.
16. Гетьман П. Калнишевич-Сагайдачний.
17. Б. Хмельницький та Національно-визвольна війна ХУІІ ст.
18. Участь козаків у військових походах Російської імперії ХУІІІ ст.
19. Військові формування після ліквідації Запорізької Січі.
20. Практичне заняття «Козацька Україна».
21. Українські січові стрільці у Першій світовій війні.
22. Збройні сили УНР у боротьбі за незалежність 1918-1920 рр.
23. Створення Української Галицької Армії.
24. Україна в Другій світовій війні.
25. Формування партизанського руху.
26. Утворення Української повстанської армії.
27. Військова служба у повоєнний період.
28. Тематичне оцінювання.
29. Збройні Сили України на початку 1990-х рр.
30. Структура Збройних Сил України.
31. Міжнародне військове співробітництво та ЗСУ.
32. Участь ЗСУ у миротворчій діяльності.
33. Збройні Сили України в сучасних умовах.
34. Практичне заняття «Військо моєї держави».
35. Узагальнення з курсу « Історія українського війська».
Спеціалізований курс
Спеціалізований курс
«Легенди українського війська»
( 4 клас)
Пояснювальна записка
Складний і героїчний шлях, яким пройшли українці, гідний великого європейського народу. Впродовж століть українська нація формувалася на території сучасної України, творила самобутню матеріальну й духовну культуру, суспільно- політичну думку. Гідне місце в основі розвитку українського народу займає патріотизм. Одним з основних напрямків патріотичного виховання учнів в школі є військовий напрямок, який передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки і озброєння.
Програма спеціалізованого курсу «Легенди українського війська» розрахована на учнів 4 класу загальноосвітньої школи з навантаженням 1 година на тиждень (35 годин на навчальний рік).
Головна мета курсу – ознайомити учнів з історичними етапами розвитку українського війська, підготувати їх до успішного засвоєння навчального матеріалу, привити зацікавленість до військової тематики, сформувати в учнів початкової школи про історію українського війська.
Основними завданнями у навчальній програмі є:
- формування почуття патріотизму:
- виховання в учнів особистих рис громадянина України, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;
- виховання молодших школярів на патріотичних історичних та бойових традиціях українського народу;
- розвиток творчих здібностей та формування історичного мислення;
- підготовка учнів до свідомої активної участі у су спільному житті своєї держави;
Програма курсу «Козацькі розваги» розрахована на учнів 3 класу загальноосвітньої школи з навантаженням 1 година на тиждень (35 годин на навчальний рік). Програму приведено до її назви та суті, згруповано відповідно до віку учнів, складається з поурочного поділу та практичних занять. Під час викладання навчального матеріалу використовуються різні форми проведення уроку. Це дає змогу вчителю використовувати міжпредметні зв’язки визначати уміння та навички, які орієнтовані на рівень їхнього розвитку та обумовлені можливостями школярів молодшого віку.
Структура курсу не має регламентації. Вчитель самостійно визначає тип уроку, веде пошук, запроваджує нові форми навчання і застосовує сучасні педагогічні технології. Навчальний матеріал є основою патріотичного виховання для учнів початкової школи.
Програма з курсу «Козацькі розваги»
3 клас
(35 годин)
№
|
Тема уроку
| |
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
|
Україна – славетний край козацький.
Хто такі козаки.
Традиції українського козацтва.
Хортиця – колиска українського козацтва.
Д. Байда-Вишневецький – перший козацький гетьман.
Запорізька Січ – козацька фортеця.
Військове мистецтво запорізьких козаків.
Козацька зброя.
Козацька старшина та її обов’язки.
Козацькі клейноди.
Побут козаків.
Життя козаків на Січі.
Дисципліна та покарання у козацькому війську.
Одяг козаків та його походження.
Заняття козаків на Січі.
Вірування козаків.
Козацький гопак – український народний танець.
Чесноти козаків.
Повстання козаків – невільників.
Морські походи козаків.
Козацька берегиня.
Військові перемоги козаків.
Козацькі забави з бойовою зброєю.
Розваги з люлькою.
Байка про козака – смілива і дотепна зброя.
Освіта та навчання козаків.
Б.Хмельницький та Українська козацька держава.
І. Сірко – славний кошовий отаман запорізького війська.
Кобзарі та козацька слава.
Українські народні пісні паро козацтво.
Образ козака в мистецтві.
Нащадки запорізьких козаків.
Подорож місцями козацької слави.
Козаччина на території рідного краю.
Урок узагальнення. Вікторина «Козацькому роду нема переводу».
|
Програма з курсу « Легенди українського війська»
4 клас
(35 годин)
№
|
Тема уроку
| |
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
|
Історія українського війська.
Народні перекази про слов’янське військо.
Військове мистецтво княжої доби.
Земляні укріплення на території України.
«Повість минулих літ» про перші походи на Візантію.
Боротьба князя Я.Мудрого з печенігами.
Славетні походи В.Мономаха на половців.
Монгольська навала на Київську Русь.
Легенди про боротьбу русичів з монголо-татарами.
Походи Д.Галицького проти монголо-татар.
Боротьба литовських князів за українські землі.
Фортеці на території України.
Запорізька Січ – козацька республіка.
Легенди походження козаків.
Кобзарі про військову славу козаків.
Спогади про морські походи козацького війська.
Подвиг козаків у Хотинській війні 1621 р.
Військова доблесть козаків на початку Національно-визвольної
війни.
Героїзм козаків під Берестечком.
Перемога Б.Хмельницького під Батогом.
Поява стрілецької зброї.
Бойовий шлях Українських січових стрільців.
Бойовий героїзм вояків Української Галицької Армії.
Збройні сили Української Народної Республіки.
Україна у міжвоєнний період.
Подвиг українців в роки Другої світової війни.
Партизанська війна на Україні.
Народні герої Української Повстанської Армії.
Військове мистецтво у післявоєнний період.
Участь українських солдатів у війні в Афганістані.
Українці у миротворчій діяльності.
Українські солдати – захисники Вітчизни.
Історія рідного краю. Похід у краєзнавчий музей.
Практичне заняття. «Мої роздуми біля пам’ятника воїну-
визволителю.»
Урок узагальнення. Вікторина «Іст
Опис
досвіду роботи вчителя предмета «Захист Вітчизни»
Городоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4
Задоянчука Олександра Івановича
Тема досвіду: формування та виховання високоморального, національно свідомого підростаючого покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій.
Автор досвіду: вчитель предмета «Захист Вітчизни» Городоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Задоянчук Олександр Іванович, капітан запасу
Адреса досвіду: Городоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 м. Городка Хмельницької області
Досвід вивчався в 2014- 2015 навчальному році адміністрацією школи.
Актуальність досвіду полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку суспільства основою життя людини, її прагнення до волі та процвітання України є патріотизм. Він становить складову частину військово-патріотичного виховання, національного світогляду і поведінки людини у її ставленні до рідного народу, до інших націй та народів, формування захисника Вітчизни.
Вид досвіду - раціоналізаторський. Забезпечуючи навчальну та виховну діяльність, я прагну, щоб формування суспільної свідомості, громадянської позиції, духовності та культури учнів здійснювалось у відповідності з потребами гуманізації, демократизації суспільного життя, інтересами суверенної України та світової співдружності народів. Робота в цілому спрямована на навчання та виховання нового покоління українців і створення умов для повного виявлення і утвердження національної самосвідомості через допризивну підготовку юнаків та військово - патріотичне виховання, розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій.
Завдання моєї роботи:
· підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
· підготовка молоді до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.
· визначення основних напрямків удосконалення допризивної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;
§ забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки до захисту Вітчизни;
§ вироблення єдиних поглядів на проблему виховання патріота і громадянина;
§ формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;
§ виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені справи.;
§ підвищення престижу військової служби, військово-професійна орієнтація юнаків, формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, поважного ставлення до солдата як до захисника Вітчизни;
§ удосконалення системи військово-патріотичного виховання у навчальному закладі.
Основними принципами моєї роботи є:
1. Державна спрямованість;
2. Науковість;
3. Пріоритет гуманістичних і демократичних цінностей, повага до конституційних прав і свобод людини і громадянина;
4. Виховання молоді на патріотичних, історичних та бойових традиціях українського народу;
5. Взаємозалежність та узгодженість змісту, форм і методів допризивної підготовки та виховної роботи.
Основними напрямками слід вважати:
§ Вивчення історії українського війська.
§ Ознайомлення із законодавством з військових питань.
§ Ознайомлення із структурою і завданнями Збройних Сил України та інших військових формувань.
§ Вивчення основ цивільної захисту.
§ Набуття практичних навичок з основ військової справи, у тому числі з вогневої, тактичної, стройової, прикладної фізичної та медико-санітарної підготовки.
У своїй роботі як вчитель предмета «Захист Вітчизни» прагну створити умови для розвитку творчої ініціативи учнів, формування в них якостей особистості, необхідних для військової служби, духовної і психологічної готовності зі зброєю в руках захищати державу, її територіальну цілісність, інтереси українського народу. Для успішного результату щодо викладання предмета «Захист Вітчизни» необхідно постійно вдосконалювати навчально-матеріальну базу з можливостями проведення практичних занять з тактичної, вогневої, прикладної фізичної підготовки та основ цивільного захисту у межах загальноосвітньої школи, поновлення дидактичних та мультимедійних матеріалів.
До методів військово-патріотичного виховання відношу переконання, стимулювання, особистий приклад та самопідготовку. На мою думку саме ці критерії становлять основу виховання юного захисника Вітчизни.
Педагогічна ідея досвіду:
· особистісне зростання кожного юнака;
· духовний та інтелектуальний розвиток учнів;
· засвоєння морально-етичних заповідей ;
· удосконалення пізнавальних, організаторських та творчих умінь і навичок учня;
· реалізація творчих здібностей вихованців;
· фізичне загартування та психологічна підготовка;
· військово-професійна орієнтація юнаків;
· досягнення успіху у військовій справі.
Технологія досвіду.
Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. І вірю, що успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів.
Результативність досвіду.
Протягом навчального року використовую навчальний матеріал та виконую програму з предмета «Захист Вітчизни» у 10-11 класах. Викладення навчального матеріалу предмета здійснюється у відповідності з положеннями загальновійськових і бойових статутів Збройних Сил України, подання навчального матеріалу з урахуванням переходу національних Збройних Сил на професійну основу і наближення їх до сучасних стандартів НАТО. Разом з вимогами навчальної програми учні знайомляться з професійними військовими святами, з переліком військових навчальних закладів, календарем учня-патріота. Підсумковим результатом вивчення предмета є начально-польові збори.
Для погодженого та цілеспрямованого проведення військово-патріотичного виховання я, як вчитель предмета «Захист Вітчизни», спільно із заступником директора з виховної роботи беру участь у плануванні заходів з військово-патріотичного виховання, надаю методичну допомогу класним керівникам у проведенні військово-патріотичної роботи, керую роботою військово-патріотичного гуртка «Юний стрілок».
В позакласній роботі з військово-патріотичного виховання проводиться комплекс заходів для учасників воєнних дій на Сході України «Допоможи солдату», робота лекторію «Клубу майбутнього воїна», заходи до Дня захисника України, до річниці визволення України від фашистських загарбників, підготовка і проведення Місячника військово-патріотичної роботи, присвяченого річниці Збройних Сил України, до річниці виведення військ з Афганістану, проведення Дня цивільного захисту та проведення комплексу заходів до «Тижня пам’яті». Протягом навчального процесу як вчитель використовую уроки Мужності, лінійки Слави, вечори пам’яті, виховні години, лекції і бесіди, екскурсії теоретичні конференції та години спілкування. Участь в таких заходах беруть учні 10-11 класів та молодші школярі.
У 2014 році на базі загальноосвітньої школи було відкрито спеціалізований кадетський 5 клас «Захисник Вітчизни», у якому поряд із загальноосвітніми предметами викладаються курси «Основи військової підготовки» та «Історія українського війська». Саме для вивчення курсу «Історії українського війська» було розроблено авторську програму, яка охоплює період від історії слов’янського війська до сучасної розбудови Збройних Сил України.
Учні оволодівають знаннями про героїчне минуле дружинників Київської держави, Українського козацтва, Січових Стрільців, борців з німецьким фашизмом, з історією розбудови Збройних Сил України на сучасному етапі.
Методи впровадження досвіду спостерігаються у виступах на засіданні шкільного методичного об'єднання вчителів, на засіданні педради « Проблеми та досягнення педагогічного колективу у навчально – виховній та науково – методичній діяльності педагогів щодо роботи з обдарованими дітьми», в публікаціях в періодичній пресі, під час відкритих виховних заходів.
Як вчитель предмета «Захист Вітчизни», систематично підвищую свій професійний рівень під час навчально-методичних зборів, методичних об’єднань вчителів предмета «Захист Вітчизни», навчання на курсах підвищення кваліфікації при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.
МАТЕРІАЛИ РОЗРОБОК УРОКІВ
10 клас
РОЗДІЛ ІV. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
ТЕМА УРОКУ: ПРИЗНАЧЕННЯ, БУДОВА ОСНОВНИХ ЧАСТИН І
МЕХАНІЗМІВ АВТОМАТА
Мета уроку:
· ознайомити учнів з будовою основних частин і механізмів автомата;
· охарактеризувати приладдя до автомата та його призначення;
· розвивати вміння і навички користування зброєю під час практичного заняття;
· виховувати бережливе відношення до стрілецької зброї, повагу до солдата-захисника, почуття патріотизму.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Оладнання: наочні посібники, підручник «Захист Вітчизни», плакати, мультимдійний матеріал, ММГ автомата АК-74, приладдя до автомата.
Опорні та базові поняття: вогнева підготовка, АК-74, частини автомата, механізми автомата.
Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни».
СТРУКТУРА ТА ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Організація учнів класу для роботи на уроці. Шикування, вітання, стройовий тренаж.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ.
1. Що собою являє стрілецьке озброєння сучасної армії?
2. Охарактеризувати призначення, загальну будову та бойові властивості автомата.
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Вивчення навчального матеріалу, формування умінь і навичок, оголошення теми уроку та мети, завдання уроку.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Призначення, будова основних частин і механізмів автомата.
Характеристика основних частин і механізмів автомата:
· Ствол – для спрямування польоту кулі;
· Патронник – отримання патрона з магазину та підготовка до стрільби;
· Ствольна коробка – для з’єднання частин і механізмів;
· Затворна рама з газовим поршнем – складова частина пострілу;
· Затвор – досилання, закривання, розбивання, викидання патрона-гільзи;
· Зворотний механізм – повернення у попереднє положення рами;
· Газова трубка з ствольною накладкою – спрямування газового поршня і захист рук від опіків під час стрільби;
· Ударно-спусковий механізм – спуск курка, удар по ударнику, автоматичний і одиночний огонь.
- використання мультимедійного матеріалу;
- використання ММГ АК-74.
2. Приладдя до автомата.
Основне завдання військовослужбовця – тримати в чистоті і постійній готовності автомата до бойового застосування.
- протирка – застосовується для чищення і змащення каналу ствола частин автомата;
- йоршик – для чищення каналу ствола розчином (РУС)
- викрутка, шпилька – при розбирані і складані автомата;
- пенал – служить для зберігання приладдя;
- мастильниця – служить для зберігання мастила.
- характеристика основного приладдя ( мультимедійний матеріал)
Основні складові:
чищення, змащування, зберігання, підготовка автомата до стрільби.
Чищення автомата – проводиться при підготовці до стрільби, після стрільби, в навчаннях, під час перерв у бою. Використовується розчинне масло, ганчірки. Чищення проводиться на спеціальних столах, фанері, дошках.
Змащування – не допустити вологи на метал. Послідовність виконання роботи:
канал ствола, патронник, компенсатор.
Зберігання – від ударів, не попадання сторонніх предметів, не спускати без потреби курок. Автомат зберігається у піраміді, розряджений, магазин відокремлений, багнет-ніж знятий, перевідник у верхньому положенні.
- ознайомлення з правилами техніки безпеки: огляд автомата, спорядження автомата, розрядження автомата, заборона направляти на людей, перевідник у верхньому положенні.
- використання плакату
3.Практичне заняття:
неповне розбирання і складання автомата АК-74, використання приладдя під час чищення та змащування.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1 Дати характеристику основних частин і механізмів автомата.
2. Назвати основне призначення приладдя до автомата.
3. На які заходи безпеки необхідно звернути при користуванні автоматом?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. Оголошення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати матеріал підручника.
10 клас
Розділ V. Тактична підготовка.
Тема уроку: ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ.
Мета уроку:
· ознайомити учнів з основами загальновійськового бою, навчити діяти солдата в бою;
· формувати й удосконалювати уміння виконувати стройові прийоми без зброї;
· виховувати в учнів патріотичне ставлення до Збройних Сил України, солдата-захисника, повагу до зброї.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Оладнання: наочні посібники, підручник «Захист Вітчизни», Стройовий статут ЗСУ, мультимдійний матеріал, ММГ автомата АК-74, піхотна лопатка.
Опорні та базові поняття: загальновійськовий бій, тактична підготовка, оборона, наступ, маневр, охоплення , обхід, відхід.
Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни».
СТРУКТУРА ТА ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Організація учнів класу для роботи на уроці. Шикування, вітання, стройовий тренаж.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ.
1. Що собою являє проведення стрільби з пневматичної гвинтівки?
2. Назвати особливості виконання вправи стрільби з ПГ.
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Вивчення навчального матеріалу, формування умінь і навичок, оголошення теми уроку та мети, завдання уроку.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Поняття про загальновійськовий бій.
2. Бій, як основна форма тактичних дій військ – це організовані й узгоджені щодо місця, часу, ударів, вогню і маневрів дії військ з метою знищення противника або відбиття його ударів в обмеженому районі.
Сучасний загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх військ, які беруть у ньому участь, із застосуванням танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, артилерії, протиповітряної оборони, літаків, вертольотів та іншого озброєння і техніки.
Основними рисами сучасного загальновійськового бою є:
· рішучість;
· напруженість і швидкоплинність;
· динамічність;
· швидкий перехід від одних дій до інших;
· одночасні потужні вогневі дії на велику глибину.
- використання мультимедійного матеріалу
2. Види загальновійськового бою.
Основними видами загальновійськового бою є: оборона і наступ.
Оборона здійснюється умисно чи вимушено з головною метою – відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ.
Наступ проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (об’єктами) місцевості.
Види вогню і маневрів у бою.
У сучасному бою солдатові необхідно вміти вести вогонь з особистої зброї, як самостійно, так і в складі підрозділу по окремих, групових і повітряних цілях, вдень і вночі, з різних положень.
Вогонь розрізняють:
- за тактичними завданнями, що вирішуються (на знищення, придушення, виснаження та ін.);
- за видами зброї (зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, артилерії, мінометів та ін.);
- за способами ведення (прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та ін.);
- за напруженістю стрільби (одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, залповий та ін.);
- за напрямами стрільби (фронтальний, фланговий та перехресний вогонь);
- за способами стрільби (з місця, із зупинки, з ходу, з борту та ін.);
- за видами вогню (по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий та ін.) .
Вогонь буде ефективний, якщо його поєднувати з маневром. Олександр
Суворов казав, що кожний солдат повинен знати свій маневр. Ця вимога для сучасного бою стала ще актуальнішою.
Маневр силами і засобами проводиться з метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найуразливішому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і тил, а також для виведення підрозділів з-під удару противника.
Видами маневру силами і засобами є: охоплення, обхід та відхід.
Охоплення – маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника.
Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу.
Відхід – маневр, який застосовується з метою виведення своїх підрозділів з-під удару противника і зайняття вигідної позиції. Проводиться тільки з дозволу старшого командира.
Маневр вогнем застосовується для, ефективного ураження противника. Він полягає у зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, в одночасному перенесенні вогню взводом по кількох цілях.
Сучасний загальновійськовий бій докорінно відрізняється від боїв Другої світової війни. Широке впровадження ядерної та високоточної, вдосконаленої звичайної зброї, використання у військовій справі останніх досягнень науки і техніки змінили зміст бою. Це вже не тільки зіткнення мотострільців, танків та авіації, а й потужні вогневі удари по противнику, застосування найновіших засобів знищення, висока маневреність, просторовий розмах. Проте у сучасному загальновійськовому бою вирішальна роль, як і раніше, належить воїнові, бо саме йому доводиться бути за пультом пускових установок і важелів бойових машин, десантуватися з неба і з моря, брати штурмом укріплення і зрештою здобувати перемогу у бою.
- ознайомлення з плакатами з тактичної підготовки.
3. Особиста зброя та екіпіровка солдата
Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується.
Особистою зброєю солдата є:
· або автомат (АКМ);
· або ручний кулемет (РКК);
· або ручний протитанковий гранатомет (РПГ);
· або снайперська гвинтівка (СГ).
Крім того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєприпасів,
ручні осколкові гранати, а також можуть бути протитанкові гранати.
До носильної екіпіровки входять:
Ø польове спорядження,
Ø шолом,
Ø протигаз,
Ø піхотна лопатка,
Ø фляга з водою,
Ø плащ-накидка,
Ø комплект польового обмундирування.
Крім того, у солдата обов’язково має бути речовий мішок з такими
речами:
- казанок,
- кухоль,
- ложка,
- сухий пайок,
- індивідуальна аптечка,
- засоби знезараження води,
- предмети особистої гігієни.
Солдат зобов’язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в
справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів, вчасно доповідати про те, що половину боєприпасів витрачено.
- ознайомлення учнів з ММГ автомата АК-74 та піхотною лопаткою.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Що собою являє загальновійськовий бій?
2. Назвати основні види бою.
3. Охарактеризувати особисту зброю та екіпіровку солдата.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. Оголошення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати матеріал підручника, схематично показати види маневру.
РОЗДІЛ VІІ. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ТЕМА УРОКУ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Мета уроку:
· ознайомити учнів з основами цивільного захисту населення;
· охарактеризувати закони України, інші нормативно-правові документи про захист населення від надзвичайних ситуацій, структуру та режими функціонування єдиної системи цивільного захисту України, завдання, сили і засоби цивільного захисту, обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
· розвивати навички роботи з нормативно правовими першоджерелами;
· виховувати відповідальне ставлення до власної та суспільної безпеки, а також безпеки середовища існування.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, плакати ЦЗ, збірки законів України, мультимедійний матеріал.
Опорні та базові поняття: цивільний захист, цивільне населення, надзвичайна ситуація, стихійне лихо, несприятливі фактори навколишнього середовища.
Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни»
СТРУКТУРА ТА ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Організація учнів класу для роботи на уроці. Шикування, вітання, стройовий тренаж.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ.
1. Що собою являють національні бойові мистецтва? Назвати особливості бойової техніки «Хортинг» та «Рукопаш-Гопак».
2. Охарактеризувати комплекси вправ з атлетизму без обмежень.
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Вивчення навчального матеріалу, формування умінь і навичок, оголошення теми уроку та мети, завдання уроку.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Конституція України про захист життя, здоров’я і безпеку людини
Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди
- ознайомлення учнів з плакатами
2. Закони України про захист населення
«Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про захист населення від шкідливого впливу шуму, вібрації та інших фізичних факторів», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру».
- ознайомлення учнів із збірками законів України.
3. Структура та режими функціонування єдиної державної системи ЦЗ України
Цивільний захист - це система заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків НС, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріаль- них збитків у мирний час і в особливий період. ЄДСЦЗ створена для реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків НС. Структура ЄДСЦЗ: територіальні підсистеми створюють в адміністративних одиницях, функціональні - в міністерствах і відомствах. Залежно від масштабу і особливостей НС встановлюють один з таких режимів ЄДСЦЗ: повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану.
4. Завдання, сили і засоби цивільного захисту.
Головні завдання ЄДСЦЗ: прогнозування та оцінювання соціально-економічних наслідків, розробка та здійснення заходів для запобігання виникненню НС, оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, організація захисту населення і територій, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення населення; надання оперативної допомоги населенню НС, навчання населення способам захисту в разі НС, міжнародне співробітництво у сфері циві льного захисту.
До складу сил ЄДСЦЗ входять: оперативно-рятувальна служба цивільного захисту, аварійно- рятувальні служби, формування цивільного захисту, спеціалізовані служби цивільного захисту, пожежно-рятувальні підрозділи (частини), добровільні формування цивільного захисту.
- використання мультимедійного матеріалу.
5. Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту.
Навчання учнів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) або охорони здоров’я.
- самостійна робота учнів на уроці.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Які сили ЄДСЦЗ можуть бути задіяні у випадку пожежі на промисловому підприємстві, у лісовому масиві, побутовому сміттєзвалищі? Які завдання стоятимуть перед ними?
2. Якими практичними навичками ЦЗ мають оволодіти школярі? Поясніть на прикладах.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. Оголошення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати матеріал підручника.
11 клас
РОЗДІЛ ІІ. Статути Збройних Сил України.
ТЕМА УРОКУ: Вартова служба.
Мета уроку:
· ознайомити учнів з статутом гарнізонної та вартової служби;
· охарактеризувати основні принципи організації та завдання вартової служби;
· розвивати вміння і навички прийомів несення служби та користування зброєю під час вартової служби;
· виховувати бережливе відношення до стрілецької зброї, повагу до солдата-захисника, почуття патріотизму.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Оладнання: наочні посібники, підручник «Захист Вітчизни», Статут ГВС ЗСУ, плакати, мультимдійний матеріал, ММГ автомата АК-74, макет вартового містечка.
Опорні та базові поняття: Статут ЗСУ, вартова служба, вартове приміщення, чатовий, пост, АК-74, багнет-ніж.
Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни», вартове містечко.
СТРУКТУРА ТА ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Організація учнів класу для роботи на уроці. Шикування, вітання, стройовий тренаж.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ.
1. Що собою являє Статут Збройних Сил України?
2. Охарактеризувати особливості поняття «військова дисципліна».
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Вивчення навчального матеріалу, формування умінь і навичок, оголошення теми уроку та мети, завдання уроку.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Організація та завдання вартової служби.
Статут ГВС ЗСУ- вивчає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служби, права і обов’язки посадових осіб гарнізону та вартової служби, які залучаються для несення цих служб.
Важливе місце під час несення вартової служби займає її організація та дотримання її головної функції – виконання бойового завдання.
Варта – озброєний підрозділ, відряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті і дисциплінарній частині.
Призначення варти.
Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів і бойових прапорів. Варти бувають: гарнізонні, внутрішні, тимчасові.
До складу варти призначаються начальник варти, помічник начальника варти, розвідні та вартові. Вартові призначаються за кількістю постів і змін.
- ознайомлення учнів з статутом ГВС ЗСУ;
- ознайомлення учнів з будовою вартового містечка;
- презентація та плакати «Вартова служба».
2. Обов’язки чатового.
Для безпосередньої охорони і оборони об’єктів із складу варти виставляють чатових.
Чатовий – озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста. Чатовий підпорядковується начальникові варти, помічникові начальникові варти, своєму розвідному. Він є особою недоторканою.
Пост – все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце, або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки. Залежно від тривалості несення служби пости поділяються на постійні (тризмінні) і тимчасові (двозмінні). Пост обладнується сигналізацією.
Чатовий зобов’язаний:
· Охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї і нікому не віддавати її;
· Під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою;
· Рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста і огорожу;
· Не залишати поста, доки не буде змінено або знято;
· Не допускати до поста ближче, ніж на відстань визначеного в табелі постів, крім начальника варти, помічника начальника варти і свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують;
· Уміти застосовувати засоби пожежегасіння, які є на посту;
· Викликати начальника варти в разі виявлення будь-яких неполадок на посту, негайно повідомити до вартового приміщення.
Чатового мають право змінити або зняти з поста начальник варти, помічник начальника варти, розвідний. Чатовому заборонено сидіти, спати, читати, передавати та приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити в зону роботи технічних засобів охорони.
- ознайомлення учнів з обов’язками чатового;
- ознайомлення учнів з обладнанням та оснащенням поста, об’єктами, що охороняються вартою;
- презентація та плакати «Вартова служба».
3. Несення вартової служби. Практичне заняття.
Основні особливості несення вартової служби:
- розвід варти;
- прибуття варти у вартове приміщення;
- порядок заряджання та розряджання зброї;
- зміна чатового;
- положення зброї у чатового на посту;
- порядок застосування зброї чатовим на посту.
- дії варти в разі нападу на об’єкти, лиха, пожежі;
Під час практичного заняття відпрацювати:
1. порядок заряджання і розряджання зброї;
2. порядок зміни поста;
3. порядок застосування зброї;
4. порядок дії чатового під час пожежі або порушення порядку поблизу свого чи сусіднього поста;
5. дії чатового під час нападу на пост.
- використання учнями під час практичних вправ ММГ АК-74
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1 Охарактеризувати організацію та завдання вартової служби.
2. Назвати обов’язки чатового.
3. На які основні особливості необхідно звернути увагу при несенні вартової служби?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. Оголошення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати матеріал підручника.
11 клас
РОЗДІЛ VІІІ. ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ І ДОПОМОГИ.
ТЕМА УРОКУ: ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ. НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В СЕКТОРІ ОБСТРІЛУ.
Мета уроку:
· ознайомити учнів з основними правилами домедичної допомоги в умовах бойових дій;
· охарактеризувати надання домедичної допомоги в секторі обстрілу;
· розвивати в юнаків початкові військові знання, практичні навички і уміння під час надання домедичної допомоги;
· виховувати в учнів повагу до солдата-захисника, учасника бойових дій та ЗСУ, почуття патріотизму.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Оладнання: наочні посібники, підручник «Захист Вітчизни», плакати, мультимдійний матеріал, бинт, перев’язувальний пакет, джгут.
Опорні та базові поняття: домедична допомога, бойові дії, сектор обстрілу
Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни».
СТРУКТУРА ТА ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Організація учнів класу для роботи на уроці. Шикування, вітання, стройовий тренаж.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ.
1. Що собою являє домедична допомога?
2. Розкрити основний зміст допомоги при кровотечах, пораненнях, переломах та вивихах.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Вивчення навчального матеріалу, формування умінь і навичок, оголошення теми уроку та мети, завдання уроку.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій.
Надання домедичної допомоги на полі бою є основною запорукою врятування життя пораненому. Аналіз причин загибелі військовослужбовців під час ведення бойових дій вказує на те, що значну їх частину можна було б врятувати при своєчасному та якісному наданні домедичної допомоги. Ця кількість коливається від 9% (Чеченська кампанія) до понад 25% (війна в Іраку та Афганістані). Основними причинами смерті 80-90% таких поранених стали масивна крововтрата та шок. При цьому локалізація поранень в 48% випадків - в тулуб, у 31% – у верхні та нижні кінцівки, у 21% – в шию чи пахові ділянки, де проходять магістральні кровоносні судини . Пошкодження, які виникають у сучасних збройних протистояннях, значно обмежують час надання домедичної допомоги на полі бою: При кровотечі з магістральних судин кінцівок (стегнова, плечова) поранений гине до 2 хв. (локалізація рани – ділянка плеча (пахвова ямка) або стегна (пахова ділянка)). Причина смерті – швидка втрата значної кількості крові. При кровотечі із судин шиї (сонна артерія, яремна
вена) смерть настає теж до 2 хв. Причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорка ним судин. При кровотечі із судин голови поранений може загинути від декількох секунд до однієї години (локалізація рани – волосиста частина голови). Причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорка ним судин. При зовнішній артеріальній кровотечі з ран передпліччя, гомілки чи тулуба смерть може настати до однієї години. Причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, розвиток шоку. При виникненні непрохідності верхніх дихальних шляхів через западання язика за умов втрати свідомості (травма голови, шок) в положенні на спині поранений гине до 5 хв. Причина смерті – зупинка серця внаслідок недостатнього надходження кисню. При раптовій зупинці серця внаслідок ударної хвилі, закритої травми грудної клітки, сильного стресу смерть настає через 5 хв. Причини смерті – зупинка діяльності серця і, як результат, припинення транспортування кисню до клітин. При проникаючому пораненні грудної клітки смерть настає від 10-15 хв. до однієї години (локалізація рани – ділянка грудної клітки). Причини смерті – виключення легені з боку поранення з акту дихання, втрата значної кількості крові.
Умовно розрізняють два місця надання домедичної допомоги під час ведення бойових дій: безпосередньо в секторі обстрілу – зоні прямого обстрілу зі значним ризиком отримання кульового чи іншого поранення; в секторі укриття – місці захищеному від прямого вогню противника елементами природного (пагорби, схили) чи штучного походження (стіни, будинки, захисні інженерні конструкції). Домедична допомога в секторі обстрілу проводиться шляхом: переведення з положення на спині в положення на животі; тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі (шия, кінцівки); в секторі укриття: первинний огляд пораненого (визначення ознак життя), при необхідності – тимчасова зупинка кровотечі (голова, тулуб), серцево-легенева реанімація, накладання пов’язок на рани кінцівки і тулуба, фіксація переломів та шийного відділу хребта, підготовка до транспортування пораненого в безпечну зону.
Умовно виділяють такі етапи надання домедичної допомоги:
· Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу.
· Транспортування (переміщення) пораненого з поля бою в сектор укриття.
· Надання допомоги в секторі укриття
n використання плакату «Військово-медична підготовка»
n презентація «Домедична допомога в умовах бойових дій»
2. Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу.
Домедичну допомогу в секторі обстрілу надають тільки за наказом командира, оскільки основним у бою є виконання бойового завдання. В окремих випадках, коли дозволяє тактична ситуація, рішення приймають самостійно. Допомога надається у вигляді самодопомоги та взаємодопомоги. Наближаючись до пораненого, необхідно постаратись отримати якомога більше візуальної інфор- мації про нього і місце події: чи сталося це на очах, в якому положенні лежить, які видимі пошкодження, сторонні предмети в тілі, чи є калюжі крові, де його особиста зброя, чи додатково нічого не загрожує (прихована під тілом граната зі знятою чекою). Ознаки життя пораненого в секторі обстрілу визначають тільки шляхом усного звертання до нього: «Тебе поранено? Тобі потрібна допомога?» Відсутність відповіді трактують як непритомність і потребу надати домедичну допомогу. Визначати наявність дихання чи пульсу небезпечно, тому цього не слід робити.
Знімати з пораненого засоби захисту (шолом, бронежилет) не можна, оскільки є додатковий ризик бути ураженим вогнем противника. Транспортувати пораненого із сектору обстрілу слід тільки в тому разі, коли дозволяє тактична ситуація. У секторі обстрілу можна виконати зупинку зовнішньої кровотечі при локалізації рани в ділянці шиї, рук чи ніг (видима рана, з якої витікає кров, пляма на одежі або калюжа крові під частиною тулуба, рукою чи ногою). У секторі обстрілу слід зупиняти виключно небезпечну для життя кровотечу. Під час виконання будь-якої маніпуляції в секторі обстрілу поранений і той, хто його рятує, перебувають у небезпеці, тому все необхідно робити максимально швидко з дотриманням правил особистої безпеки (рятувальник не підіймається вище тіла пораненого, який лежить на землі).
Надання домедичної допомоги:
- Переведення пораненого в положення на боці (животі);
- Зупинка зовнішньої кровотечі з рани шиї.
Особливості:
• зупинка кровотечі в такий спосіб все ж є недостатньо ефективною;
• при фіксації бинта виникає необхідність виконувати додаткові дії (повертання пораненого), що збільшує ризик потрапити під вогонь противника;
• зупинка кровотечі при локалізації рани в ділянці шиї є оптимальною з використанням спеціального бинта чи засобу, який зупиняє кровотечу (гемостатичного засобу – Celox©, Guik Clot©, серветки з фурагіном );
При наявності шолома зупинку кровотечі з рани голови не проводять, оскільки його зняття є небезпечним.
- Зупинка кровотечі з рани тулуба:
• У секторі обстрілу зупинку кровотечі з рани тулуба не проводять, якщо з цією метою необхідно знімати захисні елементи одягу пораненого.
• У тому випадку, коли рана на тулубі доступна без знімання захисних елементів одягу (бронежилет), використайте гемостатичні засоби або звичайний перев’язувальний пакет, туго тампонуючи рану марлею. Пам’ятайте, що при кульових і осколочних пораненням крім вхідного може бути вихідний отвір, в ділянці якого, як правило, пошкодження тканин більші. Потім переведіть пораненого в положення « на животі».
- Зупинка кровотечі з ран кінцівок.
Основні правила накладання джгута:
• Використовувати джгут, що є у аптечці;
• Джгут не можна розміщувати на дні аптечки, він повинен бути легкодоступним для виймання;
• При масивній кровотечі джгут необхідно накласти максимально швидко, за можливості накладіть джгут самостійно, не очікуючи сторонньої допомоги.
• Накладати джгут тільки при кровотечі, що є небезпечною для життя;
• Не потрібно знімати чи розрізати одяг для накладання джгута, накладайте його поверх одягу, однак впевніться, що він вище рани;
• Накладаючи джгут, здійснюйте максимальний тиск до повної зупинки кровотечі з рани;
• При необхідності (кровотеча триває) накладіть ще один джгут поверх або вище накладеного; • Не накладайте джгута безпосередньо на коліно та лікоть; • Не накладайте джгута в місці розташування накладних кишень, заповнених речами; • Не послаблюйте джгута з метою відновлення кровопостачання кінцівки;
• Не рекомендується використовувати джгут повторно чи той, який зберігали неналежним чином;
• По можливості, слід залишити інформацію про час накладання джгута. Запис можна робити любими підручними засобами (записка під джгут, напис на лобі пораненого);
• При можливості спочатку використовуйте джгут пораненого, а не свій.
- Зупинка кровотечі з рани верхньої кінцівки (взаємодопомога).
Особливості:
• Якщо поранення локалізоване безпосередньо на плечі, накладіть джгут вище рани;
• Перший оберт джгута повинен бути здійснений з максимальним тиском – він фактично повинен зупинити кровотечу, наступні оберти є фіксуючими;
• Поранену ногу чи руку необхідно розміщувати на плечі таким чином, щоб вона була прикриттям від потенційного вогню ворога;
• При можливості в секторі обстрілу краще використовувати джгути в модифікації, що спеціально для цього розроблені.
- Зупинка кровотечі з рани нижньої кінцівки (взаємодопомога).
- Зупинка кровотечі за допомогою спеціальних джгутів (самодопомога).
Особливості:
а) техніка накладання такого типу джгута є однаковим на верхню та нижню кінцівки;
б) якщо є сумніви у локалізації рани, накладати джгут максимально високо.
n використання плакату «Військово-медична підготовка»
n презентація «Домедична допомога в умовах бойових дій»
3. Практичне заняття.
Під час практичного заняття відпрацювати надання домедичної допомоги.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Розкрити основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових
дій.
2. Охарактеризувати надання домедичної допомоги в секторі обстрілу.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. Оголошення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати матеріал підручника, підготувати реферат на тему: «Надання домедичної допомоги в умовах бойових дій».
Про викладання предмета «Захист Вітчизни» у 2016/2017 н.р. Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних за- кладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі зміна- ми, що внесені наказом Міністерства освіти і науки від 29.05.2014 № 657, на вивчення предмета в 2016/2017 н.р. передбачено: • у класах з військово-спортивним про- фільним навчанням – 2 год. на тиждень; • у класах всіх інших напрямів – 1,5 год. на тиждень. Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. На виконання наказів МОН України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення націо- нально-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національ- но-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції націо- нально-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» робочою групою з доопрацювання на- вчальної програми предмета «Захист Ві- тчизни» розширено зміст окремих розділів та забезпечено практичну спрямованість навчальної програми. Урок як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни» починається із шикування, виконання Гімну України, пере- вірки готовності учнів до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослуж- бовцями Збройних сил України. Зміст програмового матеріалу в на- вчальній програмі «Захист Вітчизни», за- лежно від матеріальної бази навчального закладу та ін., може бути відкореговано на 20 відсотків у межах розділу. Послідовність вивчення тем учитель може коригувати самостійно. Вивчення предмета «Захист Вітчизни» юнаками та дівчатами проводиться окремо (відповідно до листа-роз’яснення Міністер- ства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9- 444). Навчальний предмет при цьо- му в обох випадках називається «Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медич- них знань» для дівчат). Разом з тим, ді- вчата, за їх бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу, можуть навчатися за програмою для юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від за- своєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для дівчат «Основи медичних знань». Юнаки вивчають такі розділи: Збройні сили України на захисті Вітчизни; міжнарод- не гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статут Збройних сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготов- ка; військово-медична підготовка; основи цивільного захисту. Дівчата – основи ци- вільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; надан- ня першої медичної допомоги в надзвичай- них ситуаціях, хворим та догляд за ними. Розділ предмета «Основи цивільного захисту» для групи юнаків і для групи ді- вчат є спільним. Практичне закріплення теоретичного матеріалу із розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час прове- дення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах. З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року проводяться навчаль- но-польові заняття (збори), у тому числі з використанням навчально-методичної бази військових частин, кафедр вищих на- вчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоров- чих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх організація і проведення планується керів- ником навчального закладу відповідно до діючих вимог. Для більш ефективної організації на- вчально-польових зборів місцеві органи управління освітою спільно з військовими комісаріатами повинні визначити школи, на базі яких проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших шкіл, об’єднавши їх у навчальні загони й відді- лення. Стрільба зі стрілецької зброї, в тому числі й малокаліберної гвинтівки, прово- диться на відповідно обладнаних стріль- бищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу. Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попе- редження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військо- вою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно до- водити ці вимоги до учнів та домагатися їх суворого виконання. Перед початком занять керівник на- вчального закладу зобов’язаний особисто впевнитися, що для занять створені без- печні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання. Відповідальність за дотримання учня- ми вимог безпеки на заняттях несуть ви- кладачі предмета «Захист Вітчизни». З метою підвищення протимінної без- пеки населення і дітей Міністерство освіти і науки рекомендує в загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів, присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами, на які учні можуть наразитися (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2014 № 1/9-419 «Щодо прове- дення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»). Такі заходи можуть бути проведені для всіх категорій учнів на уроках з предметів «Фізична культура», «Захист Вітчизни» та виховних годинах у загальноосвітніх на- вчальних закладах. Для проведення уроків рекомендовано використовувати відеомате- ріали з питань протимінної безпеки для за- гального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних ситу- ацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Вчителям необхідно надавати організа- ційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні зазначених заходів. Навчально-методичне забезпечення зазначено в Переліках навчальних про- грам, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб- сайті Міністерства освіти і науки України. Під час підготовки вчителів до уро- ків радимо використовувати періодичні фахові видання: загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Осно- ви Захисту Вітчизни» та журнал «Обо- ронний вісник». Зокрема, «Оборонний вісник» – друковане щомісячне видання Центру воєнної політики та політики без- пеки (ЦВППБ), що містить широкий спектр інформації військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета «Захист Вітчизни». Особливіс- тю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектора безпеки та оборони України і військових структур (формувань) провідних країн світу. Допоміжним матеріалом для вчителів буде тематичний розділ з вичерпною, підго- товленою профільними фахівцями інфор- мацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу та періодичністю відповідно до річного тематичного плану. Розділ журна- лу «Мій погляд», Internet- сторінка сайту ЦВППБ (www.defpol.org.ua) та електронна адреса (е-mail: info@defpol.org.ua) відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговореннядно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних за- кладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі зміна- ми, що внесені наказом Міністерства освіти і науки від 29.05.2014 № 657, на вивчення предмета в 2016/2017 н.р. передбачено: • у класах з військово-спортивним про- фільним навчанням – 2 год. на тиждень; • у класах всіх інших напрямів – 1,5 год. на тиждень. Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. На виконання наказів МОН України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення націо- нально-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національ- но-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції націо- нально-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» робочою групою з доопрацювання на- вчальної програми предмета «Захист Ві- тчизни» розширено зміст окремих розділів та забезпечено практичну спрямованість навчальної програми. Урок як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни» починається із шикування, виконання Гімну України, пере- вірки готовності учнів до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослуж- бовцями Збройних сил України. Зміст програмового матеріалу в на- вчальній програмі «Захист Вітчизни», за- лежно від матеріальної бази навчального закладу та ін., може бути відкореговано на 20 відсотків у межах розділу. Послідовність вивчення тем учитель може коригувати самостійно. Вивчення предмета «Захист Вітчизни» юнаками та дівчатами проводиться окремо (відповідно до листа-роз’яснення Міністер- ства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9- 444). Навчальний предмет при цьо- му в обох випадках називається «Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медич- них знань» для дівчат). Разом з тим, ді- вчата, за їх бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу, можуть навчатися за програмою для юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від за- своєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для дівчат «Основи медичних знань». Юнаки вивчають такі розділи: Збройні сили України на захисті Вітчизни; міжнарод- не гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статут Збройних сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготов- ка; військово-медична підготовка; основи цивільного захисту. Дівчата – основи ци- вільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; надан- ня першої медичної допомоги в надзвичай- них ситуаціях, хворим та догляд за ними. Розділ предмета «Основи цивільного захисту» для групи юнаків і для групи ді- вчат є спільним. Практичне закріплення теоретичного матеріалу із розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час прове- дення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах. З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року проводяться навчаль- но-польові заняття (збори), у тому числі з використанням навчально-методичної бази військових частин, кафедр вищих на- вчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоров- чих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх організація і проведення планується керів- ником навчального закладу відповідно до діючих вимог. Для більш ефективної організації на- вчально-польових зборів місцеві органи управління освітою спільно з військовими комісаріатами повинні визначити школи, на базі яких проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших шкіл, об’єднавши їх у навчальні загони й відді- лення. Стрільба зі стрілецької зброї, в тому числі й малокаліберної гвинтівки, прово- диться на відповідно обладнаних стріль- бищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу. Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попе- редження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військо- вою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно до- водити ці вимоги до учнів та домагатися їх суворого виконання. Перед початком занять керівник на- вчального закладу зобов’язаний особисто впевнитися, що для занять створені без- печні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання. Відповідальність за дотримання учня- ми вимог безпеки на заняттях несуть ви- кладачі предмета «Захист Вітчизни». З метою підвищення протимінної без- пеки населення і дітей Міністерство освіти і науки рекомендує в загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів, присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами, на які учні можуть наразитися (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2014 № 1/9-419 «Щодо прове- дення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»). Такі заходи можуть бути проведені для всіх категорій учнів на уроках з предметів «Фізична культура», «Захист Вітчизни» та виховних годинах у загальноосвітніх на- вчальних закладах. Для проведення уроків рекомендовано використовувати відеомате- ріали з питань протимінної безпеки для за- гального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних ситу- ацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Вчителям необхідно надавати організа- ційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні зазначених заходів. Навчально-методичне забезпечення зазначено в Переліках навчальних про- грам, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб- сайті Міністерства освіти і науки України. Під час підготовки вчителів до уро- ків радимо використовувати періодичні фахові видання: загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Осно- ви Захисту Вітчизни» та журнал «Обо- ронний вісник». Зокрема, «Оборонний вісник» – друковане щомісячне видання Центру воєнної політики та політики без- пеки (ЦВППБ), що містить широкий спектр інформації військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета «Захист Вітчизни». Особливіс- тю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектора безпеки та оборони України і військових структур (формувань) провідних країн світу. Допоміжним матеріалом для вчителів буде тематичний розділ з вичерпною, підго- товленою профільними фахівцями інфор- мацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу та періодичністю відповідно до річного тематичного плану. Розділ журна- лу «Мій погляд», Internet- сторінка сайту ЦВППБ (www.defpol.org.ua) та електронна адреса (е-mail: info@defpol.org.ua) відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговорення з ними проблемних питань та висвітлення досвіду з питань організації військово-патріотично- го виховання, а також для надання відпо- відей, що виникатимуть під час підготовки до проведення та викладання предмета «Захист Вітчизни». А.НАЗАРЕНКО, методист предмета «Захист Вітчизни» Хмельницького ОІППО.
Методичні рекомендації щодо викладання навчального предмета «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах
у 2017/2018 навчальному році
Мета предмета «Захист Вітчизни» досягається глибоким та осмисленим вивченням матеріалу за кількома напрямками, які розподілені на розділи, кожний з яких має свої завдання.
Відповідно до мети сформовано завдання предмета:
- підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
- підготовка молоді до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі;
- формування та удосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок молоді щодо захисту Вітчизни і військово-патріотичного виховання.
У 2017/2018 навчальному році у навчальних закладах системи загальної середньої освіти учні 10-11 класів вивчатимуть предмет «Захист Вітчизни» на підставі діючого законодавства.
На виконання Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки», наказів Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання дітей і молоді у загальноосвітніх навчальних закладах» предмет «Захист Вітчизни» вивчається в 10-11 класах за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 30.07.2015 № 826 «Про внесення змін до навчальної програми «Захист Вітчизни» для 10-11 класу загальноосвітніх навчальних закладах».
Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657 вивчення предмета у 2016/2017 навчальному році здійснюється:
- 2 години на тиждень – у класах з профільним та військово-спортивним профільним навчанням;
- 1,5 година на тиждень – у класах усіх інших напрямів.
Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану, що в свою чергу надає можливість поширення і поглиблення змісту тем, що вивчаються.
Предмет «Захист Вітчизни» є обов’язковим навчальним предметом, який викладається в старшій школі навчальних закладів системи повної загальної середньої освіти. Уроки проводяться відповідно до потижневого (календарного) плану по півтори години на тиждень (10 клас – по 1,5 години на тиждень протягом навчального року; 11 клас в першому семестрі – по 1,5 години на тиждень, а в другому семестрі – по 1 годині на тиждень та 18 годин відводиться на проведення навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі. При потижневому навантаженні по дві години на тиждень: 10 клас та перший семестр 11 класу – по 2 години, другий семестр 11 класу – по 1,5 години на тиждень та 18 годин – на проведенні військово-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі.
Курс предмета викладається протягом трьох періодів – у 10 і 11 класах та під час навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі.
При закінченні навчального курсу навчального предмета «Захист Вітчизни» організовуються 3-х денні (18 годин) навчально-польові заняття (збори) на базі військових частин, військових комісаріатів та базових навчальних закладів, які організовуються та проводяться військовими комісаріатами та органами місцевого самоврядування разом з керівниками навчальних закладів відповідно до діючих вимог.
У навчальних закладах, в яких учні навчаються за спортивним напрямком, вивчення предмета «Захист Вітчизни здійснюється за наданням додатково 36 годин до розділу «прикладна фізична підготовка» за тематикою навчального закладу.
Основою організаційною формою вивчення предмета «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів є урок, що проводиться викладачем згідно з навчальним планом, програмою та календарно-тематичним плануванням.
Зміст матеріалу в навчальній програмі «Захист Вітчизни», залежно від матеріальної бази навчального закладу та ін., може бути відкориговано на 20 відсотків у межах розділу. Послідовність вивчення тем вчитель може коригувати самостійно відповідно листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 р. № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах».
Урок як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни» починається із шикування, виконання Гімну України, перевірки готовності учнів до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України. Обов’язкова форма одягу для викладача під час проведення занять – військова форма Збройних Сил України.
Вивчення предмета «Захист Вітчизни» проводиться окремо для юнаків та дівчат (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9-444). Поділ класів на групи юнаків та дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі (але не менше ніж 5 осіб). Якщо у групі є менше 5 осіб, то учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами. Навчальний предмет при цьому в обох випадках носить назву «Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медичних знань» для дівчат).
Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для дівчат. Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) можуть навчатися за програмою та підручниками для юнаків.
Юнаки вивчають такі розділи: Збройні Сили України на сучасному етапі; міжнародне гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статути Збройних Сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготовка; основи медичних знань і допомоги; основи цивільного захисту.
Дівчата – основи цивільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях, хворим та догляд за ними.
Розділ предмета «Основи цивільного захисту» для групи юнаків і для групи дівчат є спільним. Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.
При оцінюванні навчальних досягнень з предмета «Захист Вітчизни» вчителем оцінюється: якість знань, умінь та навичок учнів; нормативні показники, контрольні вправи (нормативні показники та вправи подано у навчальній програмі). Якість виконання нормативів визначає рівень індивідуальної підготовки учнів. Протягом навчального року відпрацьовуються всі індивідуальні нормативи.
Під час складання контрольних вправ з прикладної фізичної підготовки необхідно врахувати деякі особливості, спрямовані на убезпечення учнів від нещасних випадків:
1. Контрольні вправи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.
2. Перевірка безпечності місць занять та справності інвентарю.
3. Проведення розминки.
При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіологічні особливості та релігійні погляди учнів.
Важливими умовами успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів.
З метою підвищення протимінної безпеки населення та дітей Міністерство освіти і науки рекомендує в загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів, присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами, на які учні можуть наразитися (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2014 № 1/9-419 «Щодо проведення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»).
Зазначені заходи можуть бути проведені для всіх категорій учнів на уроках з предметів «Фізична культура», «Захист Вітчизни» та виховних годинах у загальноосвітніх навчальних закладах.
Для активізації військово-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується вести гурткову роботу відповідного напряму. При проведенні відповідної роботи необхідно керуватися Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, навчальною програмою «Захист Вітчизни», угодою про співробітництво між обласним департаментом освіти і науки та обласним військовим комісаріатом про спільну діяльність з питань військово-патріотичного виховання учнівської молоді.
Для гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах рекомендуємо користуватися програмою, яка має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України «Програма гуртка військово-патріотичного напряму «Школа безпеки» (авт. Олексюк В., Горчинська Л., Єпіфанцев І.).
Програма гуртка військово-патріотичного напряму «Школа безпеки» модульного типу, передбачає закріплення знань з шкільного курсу предметів із: Захисту Вітчизни, фізичного виховання, основ здоров¢я, географії, біології; здобуття практичних навичок для використання в повсякденному житті та в екстремальних умовах.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.02.2015 № 1/9-78 «Про організацію Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») в навчальних закладах» та наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.15 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах» рекомендується проведення в загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах та І районного (міського) та ІІ обласного етапу гри «Сокіл» («Джура»). Рекомендації розміщені на офіційному веб-сайті Українського державного центру туризму і краєзнаввства учнівської молоді: (www.ukjuntur.org.ua).
Метою навчальної програми є: формування в учнів (вихованців) почуття патріотизму; мотивація до збереження свого здоров’я та фізичного розвитку; свідоме ставлення до особистої та громадянської безпеки, розвиток рухових здібностей та морально-вольових якостей.
Вивчення матеріалу передбачається учнями 5-9 класів.
Програма розміщена на веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема, загальнодержавний журнал «Оборонний вісник» – друковане щомісячне видання Центру воєнної політики та політики безпеки (ЦВППБ), що містить широкий спектр інформації з військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета «Захист Вітчизни» (Internet-сторінка сайту ЦВППБ www.defpol.org.ua).
Особливістю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектору безпеки і оборони України та військових структур (формувань) провідних країн світу.
Для оформлення кабінетів рекомендується використовувати серію плакатів: «Захист Вітчизни», «Основи медичних знань», «Інформаційно-довідниковий куток цивільного захисту» (авт. Міненко М.І.), «Міжнародне гуманітарне право» (авт. Міненко М.І., Кривонос Ю.Д.).
Інформаційні ресурси
1. Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
2. Офіційний веб-сайт Інститут інноваційних технологій і змісту освіти/ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://iitzo.gov.ua.
3. Офіційний веб-сайт Міністерства оборони України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua.
6. Сайт науково-теоретичного та науково-практичного журналу «Наука і оборона» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nio.mil.gov.ua.
7. Сайт Державної служби з надзвичайних ситуацій України / [Електронний ресурс] – http://www.mns.gov.ua.
10. Сайт методично-інформаційного журналу «Основи захисту Вітчизни» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://3axuct.at.ua.
Інформація для учнів 11 класу 25 - 27 квітня пройдуть навчально- польові збори для юнаків 11 класу ЗОШ І-ІІІ ст. №4 м. Городка з предмета "Захист Вітчизни" згідно календарно- тематичного планування | |
Немає коментарів:
Дописати коментар